Наукова діяльність

        Імплементація Міжнародной класифікації функціонування в практику охорони здоров'я

З метою забезпечення виконання Указу Президента України від 25.08.2015 №501/2015 «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини», зокрема Стратегічного напряму «Забезпечення права на охорону здоров'я» та розпорядження КМ України від 23.09.2016 р. № 590-р «Про затвердження плану заходів з виконання у 2016 році Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації конвенції ООН про права дитини» у Черкаській області було проведено один з перших семінарів-тренінгів «Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я, критерії встановлення інвалідності та отримання реабілітаційних послуг» (МКФ) для лікарів закладів охорони здоров’я, лікарів медико-соціальних комісій, реабілітологів, соціальних працівників щодо імплементації положень Міжнародної класифікації фунціонування у сучасну медичну практику.

Ініціаторами та виконавцями цього заходу стали: Департамент охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації, КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР» (директор - заслужений лікар України, професор Лепський В.В.) під егідою Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» (ректор – член-кор. НАМН України Перцева Т.О.) національним тренером України з питань МКФ, канд. мед. наук, доцентом кафедри медико-соціальної експертизи і реабілітації ФПО ДЗ «ДМА» Борисовою І.С.


Захід було розпочато врученням  грамоти представником “Конфедерації громадських організацій інвалідів України” в Черкаській області колективу фахівців Дніпропетровської медичної академії за плідну співпрацю з питань реабілітаційної допомоги особам з інваліднісю та учасникам АТО. 


Для розвитку реабілітаційної допомоги в Україні нашому суспільству необхідно змінити саме розуміння «інвалідності» на сучасне поняття  – обмеження життєдіяльності та функціонування. Така потреба постала після висновків експертів Оціночної місії ВООЗ, які нещодавно здійснювали комплексну оцінку системи реабілітації в Україні .

Зміна моделей ставлення до людини з певними обмеженнями у світі відбулась п’ятнадцять років тому. Медична модель обмеження життєдіяльності, на якій поки ще базується вітчизняна охорона здоров’я, передбачає розподіл осіб на здорових та хворих. Лікарю відведено керівну роль у відновленні хворої особи, а хвороба залишається персональною проблемою постраждалого. Медицина рятує життя людини, але не допомагає людині, що залишилась нерухомою, сліпою або з ампутованою кінцівкою жити далі та пристосуватись до суспільного життя.

Медико-соціальна модель обмеження життєдіяльності, яка є основою МКФ, відповідає на питання, до якої межі можна відновити постраждалу функцію людини, та коли треба її компенсувати, як забезпечити доступність навколишнього середовища для пацієнта з паралізованими кінцівками та надати можливість займатися улюбленою справою, навчатися та працювати, як людині підібрати зручний та ефективний спосіб відновлення, які фахівці з реабілітації потрібні для найкращого відновлення функцій організму?

Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, допомагає оцінити навіть людину, яка не хворіє. В реабілітаційній практиці буде використовуватись обидві класифікації – МКФ та МКБ-10. Дві особи з однією і тією самою хворобою можуть мати різні рівні функціонування, а дві особи з однаковим рівнем функціонування не обов’язково мають однаковий стан здоров’я. Таким чином, спільне використання підвищить якість даних для медичних цілей.

Останні роки в країні багато зусиль спрямовано на побудову сучасної системи реабілітаційної допомоги. Активно змінюються пострадянські стереотипи організації, кадрового забезпечення та принципів надання реабілітаційних послуг. Такі категорії фахівців, як фізичний терапевт, ерготерапевт, лікар фізичної реабілітації перестають бути суто медичними, вони можуть працювати в соціальній, освітній, фізкультурній галузях. А Міжнародна класифікація функціонування обмеження життєдіяльності використовується як в медицині, так і сфері соціального захисту, освіті, економіці, страхування, праці, розробці стратегії соціального та загального законодавства та навіть екології.






По закінченні тренінга кожний учасник отримав іменний сертифікат про участь у заході.

 



НАУКОВО-ДОСЛIДНА РОБОТА КАФЕДРИ - «РОЗРОБКА КРИТЕРІЇВ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ І РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ХВОРИХ ТА ІНВАЛІДІВ З НАСЛІДКАМИ ПОШКОДЖЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУУ ПОЄДНАННІ З СОМАТИЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ», Шифр: IН.01.12. Керiвник НДР - професор каф. МСЕ, д.мед.н. Л.Ю. НАУМЕНКО, відповідальний виконувач - доцент каф. МСЕ, к.мед.н.-  І.С. БОРИСОВА.

Метою даного етапу НДР є вивчення стану медико-соціальної експертизи та комплексної реабілітації інвалідів внаслідок бойової черепно-мозкової травми у сполучені з захворюваннями внутрішніх органів та розробка заходів для поліпшення медико-соціального обслуговування цього контингенту інвалідів та хворих. Галуззю застосування результатів НДР буде медико-соціальна експертиза, складання ІПР та комплексна реабілітація інвалідів, соціальне обслуговування інвалідів


ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ – НОВИЙ ВИД РЕАБІЛІТАЦІЇ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УКРАЇНІ

 Співробітники кафедри медико-соціальної експертизи і реабілітації ФПО ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» активно приймають участь у сучасних наукових форумах держави. 27-29 жовтня 2016 року відбувся І міжнародний науково-практичний симпозіум «Актуальні проблеми впровадження інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму в Україні» в м. Умані на базі Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини.

 Цій події передувало створення Асоціації «Інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму», ініціатором і засновником якого став КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» (головний лікар-головний експерт Лепський Владлен Володимирович, канд.мед.наук, заслужений лікар України), з яким активно співпрацює кафедра МСЕ і реабілітації ФПО ДЗ «Дніпропетровської медичної академії МОЗУ». У Конгрессі прийняли також активну участь  Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Шевченківський Національний заповідник м.Канів, Національний дендрологічний парк «Софіївка», Громадська спілка «Всеукраїнське науково-практичне об’єднання Інклюзивного туризму інвалідів і чорнобильців України», Благодійний фонд «Підтримка програм соціального захисту осіб постраждалих від аварії на ЧАЕС та інвалідів» та Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини.

Лепський В.В. розповів про рішення Черкаської обласної ради від 26.06.2012 № 16-4/VI «Програма розвитку туризму в Черкаській області на 2012–2020 роки», в якому враховані пропозиції громадських організацій інвалідів і чорнобильців області про необхідність створення «Всеукраїнського Центру реабілітації інвалідів, чорнобильців та ветеранів» Виконання даної програми забезпечить в Черкаській області надання таких видів реабілітації: соціальна, фізична, фізкультурно-спортивна, психолого-педагогічна, психологічна. Також вперше в Україні будуть започатковані особливі види реабілітації – інклюзивний туризм та його окремі складові.

Сьогодні в Україні триває процес переходу від медичної до соціальної моделі інвалідності, коли вислів “всі різні, але всі рівні”, означає, що в державі змінилось відношення до людей з інвалідністю, які прагнуть інтегруватись в суспільство. В державі на початок 2016 року кількість осіб з інвалідністю становить 2,74 млн. осіб. Cаме на шляху до «соціальної моделі інвалідності» Україна в 2009 році ратифікувала Конвенцію ООН по правам інвалідів, а Факультативний протокол вступив в силу в 2010 році. На етапі реформування галузі охорони здоров’я України, розвиток та становлення реабілітаційної допомоги хворим та людям з інвалідністю набуває особливої актуальності. Чисельність інвалідів серед учасників та постраждалих внаслідок АТО – зазвичай людей молодого, працездатного віку - на жаль, прогресивно збільшується. Вони особливо потребують кваліфікованої реабілітаційної допомоги, як психологічної, так і соціальної - тих видів реабілітації, які в нашій державі не маюь чіткої структури і знаходиться на етапі формування. У зв’язку з цим, розробка та впровадження нових дієвих видів реабілітації, які відповідають сучасним тенденціям розвитку суспільства, дадуть змогу забезпечити розбудову єдиної державної системи медико-соціального захисту за для збереження фізичного і психологічного здоров’я населення в Україні, в тому числі людей з інвалідністю.

Важлівість обговорення теми «інклюзивного туризму» засвідчили велика кількість зацікавлених присутніх, в тому числі, представники адміністративних та державних закладів Черкаської області.

Захід офіційно відкрила заступник міського голови м. Умань Плотнікова Любов Павлівна, яка наголосила на тому, що соціальний захист незахищених верств населення регіону стоїть на особливому контролі у органів влади міста. Тому питання впровадження нових видів реабілітації для людей з інвалідністю та учасників АТО викликає зацікавленість в суспільстві та обґрунтовує необхідність проведення відкритого обговорення проблеми «інклюзивного туризму» як виду реабілітації.

Борисова І.С. доповіла результати одного з перших в Україні досліджень, що стосувалися потреб людей з інвалідністю в тих чи інших видах реабілітації, в тому числі вивченню реабілітаційного потенціалу туризму. В дослідженні прийняли участь близько 3 тис. осіб з інвалідністю. Результатами дослідження доведено, що особи з інвалідністю, в переважній більшості, бажають активно займатися різними видами туризму та значною мірою зацікавлені у впровадженні саме засад «інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму», як  одного з активних видів реабілітації. Важливо, що більшість з них вважають за необхідне включення такого виду реабілітації до індивідуальної програми реабілітації (ІПР).

З точки зору і лікарів і соціальних працівників можливості туризму, як виду реабілітації досить великі. Це і реалізація рухової активності, яка підвищує психічну та психічну стійкість організму; здійснення терапії і профілактики психосоматичних захворювань; допомога у встановленні соціальних контактів та надання можливості виконувати різні соціальні ролі; повернення людей з інвалідністю в суспільство; володіючи рисою «екологічності» покращує психоемоційний настрій людей з інвалідністю; здійснює інтелектуальну, виховну та пристосувальну дію на людину з інвалідністю.

Процес соціального «Інклюзивного туризму» для людей з інвалідністю і без вад - процес взаємовигідний. Всі люди потребують спілкування, підтримки. Часто саме людина з інвалідністю своїм прагненням до життя, волею, може надихнути здорову людину до кращого сприйняття і осмисленого прожиття кожної хвилини життя. З іншого боку, спілкування здорових та людей з інвалідністю у процесі реалізації «Інклюзивного туризму» як соціального та психологічного виду реабілітації - надасть особі з інвалідністю змогу змінити соціальну роль в суспільстві, оволодіти технологіями ефективного функціонування в різних умовах перебування, соціально активізуватись в процесі туристичних заходів, трансформувати свій світогляд, розвинути здатність до самообслуговування та організовувати свій побут в умовах навколишнього середовища, оволодіти новими знаннями, уміннями та навичками.

Отже, «Інклюзивний туризм» може стати унікальним явищем для реабілітації для осіб з інвалідністю, включаючи в себе як пізнавальний процес, так і можливість повноцінної соціалізації.

Дуже важливо, щоб «інклюзивний туризм», як вид реабілітації, був віднесений в нашій державі до «соціального або медичного туризму» та кваліфікувався як подорожі, що субсидовані державою з коштів, які виділяються на соціальні потреби людей з інвалідністю. Макаренко С. В. наголосила на потребах особливої категорії людей з інвалідністю - учасників та постраждалих в АТО. За її думкою, «Інклюзивний туризм» може стати для таких людей потужним засобом реабілітації, де реалізується можливість оздоровлення, спілкування з людьми, ліквідації певних психологічних бар’єрів, отримання психологічного задоволення від праці. Туризм – вид реабілітації, який може реально допомогти учасникам та постраждалим в АТО відновитись, покращити психологічне самопочуття, перестати фіксуватися на своїх соматичних відчуттях, вийти з важкої стресової ситуації, відчути себе активним, потрібним людям та суспільству в нових для них умовах мирного життя. Для реалізації поставлених цілей, щодо впровадження «Інклюзивного туризму» в Черкаській обл. та на Україні, фахівцями КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР» за участю інших зацікавлених сторін впродовж 2015-2016 років було зареєстровано 22 авторських права по впровадженню різних видів інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму: лікувально-оздоровчого, екологічного, сільського, сімейного, культурно-пізнавального, адаптивного тощо.

Вважаємо, що участь у таких заходах, як міжнародний науково-практичний симпозіум «Актуальні проблеми впровадження інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму в Україні» із залученням до обговорення проблем реабілітації в пресі, сприятиме вирішенню в українському суспільстві нагальних проблем людей з інвалідністю.

Взаємодія науковців, організаторів охорони здоров’я та фахівців медико-соціальної експертизи створює умови для узагальнення нового досвіду та створення національних програм.